Литератор

    Шлях у Всесвіт

    Шлях у ВсесвітСучасна проза і тенденції її розвитку: засідання літо при Запорізькім відділенні КЛУ. Віталій Шевченко.

    Мабуть, це незвичайне явище, коли збираються разом десятка два людей, об’єднаних однією метою – творити Словом, писати, знову ж таки Словом відтворювати той світ, який навколо усіх нас обертається, чи був до нас, а ми з усією силою, даною Богом, нашим талантом намагаємося зробити це якнайкраще, можливо, навіть краще, ніж ті, хто був до нас, як кажуть науковці, – наші попередники.
    І нічого, що кожний з нас бачить своє, тільки те, на що відгукнеться його душа, оця неповторна іпостась, єдина у цілому світі. І хай у тому символічному окопі буття застрягли двоє бійців, кожний із своєю правдою, зовсім не здогадуючись, що правда одна, єдина на всіх, вона або є, або її немає.
    Подібне я побачив на черговому засіданні Запорізького відділення Конгресу літераторів України, що зазвичай проходить третього четверга кожного місяця. Зібралися люди, які закохані у красне письменство, які завмирають над чистим аркушем паперу, передаючи йому найпотаємніші свої відчуття, думки, бажання. З деяких пір засідання проходять цікаво і досить змістовно. І ось цей четвер об’єднав усіх конгресменів і просто тих, хто бажав почути, що відбувається у сучасній прозі та ознайомитися з основними тенденціями її розвитку.
    Доповідь, яку зробив доцент кафедри російської філології Запорізького Національного університету Олександр Муравін, так і називалася: «Современная проза и основные тенденции её развития». Олександр Володимирович зупинився на сучасному етапі російської літератури, розповів про ті тенденції, які відбуваються сьогодні в ній, намагався простежити ті шляхи, по яким вона може розвиватися в майбутньому, окреслив найбільш відомих сучасних представників російської літератури.
    Один із співдоповідачів, Андрій Вахляєв-Висоцький, ґрунтовно доповнив доповідача, оповівши присутній аудиторії про нові тенденції розвитку сучасної прози і наголосивши при цьому цілком слушну думку, що завжди в сучасній літературі було так: пишуть багато і різного, а залишається тільки справжня література. Час відсіює слабе і залишає талановите і вічне. З цим цілком погоджуюся, бо так воно і є.
    Вашому покірному слузі було доручено зробити стислий аналіз розвитку сучасної української літератури. Оскільки був обмежений часом, прийшлося пунктирно намітити шляхи української літератури у ХХ столітті, підкресливши, що все почалося із «Синьої книжечки» Василя Стефаника, так само, як колись було підкреслено, що вся російська література вийшла із «Шинели» Гоголя.
    Час летить швидко, і сьогодні на терені сучасної української літератури працюють багато різних майстрів, які сповідають різні творчі напрямки, але я вважаю, що обов’язок письменника – доносити до людей правду, навіть тоді, коли вони не хочуть її чути. Це заповідав нам один із найвидатніших російських поетів і громадських діячів ХХ століття Олександр Твардовський. І його життя і творча праця у журналі «Новый мир» підтверджують це. І я горджуся тим, що все своє життя стояв неухильно на цих позиціях.
    Керівники нашого обласного відділу Конгресу – Світлана Скорик, Тетяна Окунєва та Маргарита Мислякова – роблять дуже важливу справу, гуртуючи наші творчі зусилля навколо себе, на дорозі до істини, і ці заняття допомагають членам Конгресу відточувати свої вміння на шляху відтворення життя народного.
     
    23.06.2013 р.

    Автор: Віталій Шевченко



    Похожие новости
  • «Поезія – Мелодія Палітри»
  • 3-й Съезд Конгресса литераторов Украины, 2013
  • План занятий литстудии Запорожского отделения КЛУ


  • Добавить комментарий

    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Новые статьи
Книги

Шлях у Всесвіт

Шлях у ВсесвітСучасна проза і тенденції її розвитку: засідання літо при Запорізькім відділенні КЛУ. Віталій Шевченко.

Мабуть, це незвичайне явище, коли збираються разом десятка два людей, об’єднаних однією метою – творити Словом, писати, знову ж таки Словом відтворювати той світ, який навколо усіх нас обертається, чи був до нас, а ми з усією силою, даною Богом, нашим талантом намагаємося зробити це якнайкраще, можливо, навіть краще, ніж ті, хто був до нас, як кажуть науковці, – наші попередники.
І нічого, що кожний з нас бачить своє, тільки те, на що відгукнеться його душа, оця неповторна іпостась, єдина у цілому світі. І хай у тому символічному окопі буття застрягли двоє бійців, кожний із своєю правдою, зовсім не здогадуючись, що правда одна, єдина на всіх, вона або є, або її немає.
Подібне я побачив на черговому засіданні Запорізького відділення Конгресу літераторів України, що зазвичай проходить третього четверга кожного місяця. Зібралися люди, які закохані у красне письменство, які завмирають над чистим аркушем паперу, передаючи йому найпотаємніші свої відчуття, думки, бажання. З деяких пір засідання проходять цікаво і досить змістовно. І ось цей четвер об’єднав усіх конгресменів і просто тих, хто бажав почути, що відбувається у сучасній прозі та ознайомитися з основними тенденціями її розвитку.
Доповідь, яку зробив доцент кафедри російської філології Запорізького Національного університету Олександр Муравін, так і називалася: «Современная проза и основные тенденции её развития». Олександр Володимирович зупинився на сучасному етапі російської літератури, розповів про ті тенденції, які відбуваються сьогодні в ній, намагався простежити ті шляхи, по яким вона може розвиватися в майбутньому, окреслив найбільш відомих сучасних представників російської літератури.
Один із співдоповідачів, Андрій Вахляєв-Висоцький, ґрунтовно доповнив доповідача, оповівши присутній аудиторії про нові тенденції розвитку сучасної прози і наголосивши при цьому цілком слушну думку, що завжди в сучасній літературі було так: пишуть багато і різного, а залишається тільки справжня література. Час відсіює слабе і залишає талановите і вічне. З цим цілком погоджуюся, бо так воно і є.
Вашому покірному слузі було доручено зробити стислий аналіз розвитку сучасної української літератури. Оскільки був обмежений часом, прийшлося пунктирно намітити шляхи української літератури у ХХ столітті, підкресливши, що все почалося із «Синьої книжечки» Василя Стефаника, так само, як колись було підкреслено, що вся російська література вийшла із «Шинели» Гоголя.
Час летить швидко, і сьогодні на терені сучасної української літератури працюють багато різних майстрів, які сповідають різні творчі напрямки, але я вважаю, що обов’язок письменника – доносити до людей правду, навіть тоді, коли вони не хочуть її чути. Це заповідав нам один із найвидатніших російських поетів і громадських діячів ХХ століття Олександр Твардовський. І його життя і творча праця у журналі «Новый мир» підтверджують це. І я горджуся тим, що все своє життя стояв неухильно на цих позиціях.
Керівники нашого обласного відділу Конгресу – Світлана Скорик, Тетяна Окунєва та Маргарита Мислякова – роблять дуже важливу справу, гуртуючи наші творчі зусилля навколо себе, на дорозі до істини, і ці заняття допомагають членам Конгресу відточувати свої вміння на шляху відтворення життя народного.
 
23.06.2013 р.

Автор: Віталій Шевченко



Похожие новости
  • «Поезія – Мелодія Палітри»
  • 3-й Съезд Конгресса литераторов Украины, 2013
  • План занятий литстудии Запорожского отделения КЛУ


  • Добавить комментарий

    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив