Памяти поэта Григория Лищенюка
2 декабря исполнился год, как его не стало. Я смотрю на его фотографию — фотографию взрослого, уже пожившего человека, — а вижу взгляд мальчишки, с удивлением глядящего на мир и вбирающего его красоту.
Такими же были и его стихи — тонкая, удивительно душевная и пронизанная светом украинская лирика. Все, кто их читал, говорили, что Григорий Лищенюк невероятно талантлив. И при этом — очень скромная биография. Родился 23 ноября 1956 года на Тернопольщине, детство и юность прожил в Николаевской области, с 1979 г. осел в пгт. Петрово Кировоградской области, художник-оформитель, водолаз на спасательной станции, егерь в Петровском районе. Никогда не рвался в Союз писателей, членом Конгресса литераторов Украины стал потому, что его заметили и пригласили в это писательское сообщество. Жил как самый обычный человек. Иногда сетовал на болячки, корни которых уходили ещё в детство, но… «как и все, перемогал болезни» (В. Маяковский) и умер не от «болячек» — от коронавируса. Тогда казавшегося самой страшной бедой человечества, а ныне, на фоне войны, развязанной РФ против Украины, и постоянных угроз со стороны РФ применить ядерное оружие, уже отошедшего на второй план. А сутью его жизни была поэзия.И это неправильно говорить о его стихах — «были». Они есть и остаются. В интернете, в библиотеках, на книжных полках друзей.«Поэты не гибнут, а гаснут, как солнца.Лучи их бегут сквозь столетья и дали,полночной порою к нам свет их несётся,который при жизни они расплескали» (Ю. Озга-Михальский).Как представляется, стихи Григория Лищенюка достойны страниц лучших, ещё не вышедших антологий украинской поэзии. И, возможно, это и произойдёт. Когда на землю Украины вернётся мир.Думаю, уместно предложить вниманию читателей подборку стихов поэтессы Аллы Ковалишиной, коллеги Григория Лищенюка по Конгрессу литераторов, с которой его связывала прочная творческая дружба.В них тоже живёт и остаётся с нами поэт Григорий Лищенюк.
Пам'яті Григорія Ліщенюка***Апокрифи дерев читаю я...Перепишу у Біблію зеленуБіль хризантем і жовтий сум трави. Григорій Ліщенюк.Краплинами дощу стікала осінь...Дерев апокриф — дотик до душі.Приходять в пам'ять верби жовтокосі -Стежиною в пожовклім спориші.Пройшла зима, від болю посивіла.Несла пташина весну на крилі.Черемха зарясніла цвітом білим —Суцвіттям рим на зоряній ріллі...Біль хризантем у Біблії зеленійГолубить світ, занурений в печаль.А вітер полоснув по неба вені...Чи плаче дощ, чи, може, гра скрипаль...***Суцвіття стомлених зірокЗгасив зимовий сивий ранок.Із осені — у Вічність крок.Самотній затишок фіранок...Співець осінньої краси,На кого ти покинув рими?Їм, з сонця зітканих й роси,Тепер назавжди буде зимно.Осиротів без тебе день,Коли завмерли на півсловіАкорди зранених пісень —Творіння світлої любові.І незавершені рядкиШукають теплого притулку.У слухавці — німі гудки...Блукає спомин у провулку...Привітний усміх зі світлин...А світ, напоєний журбою,Глибоких дум збира бурштинІ гірко плаче за тобою.***Слова печальні розгубила осінь.Давно не видно в небі журавлів.За балкою вітри сумні голосять,Спливає день в стуманеній імлі.Поет, з блакитно-світлими очима,Торік сидів під кленом в самоті,Тримаючи у жменях теплі рими:І жовті, і багряні, й золоті.А нині... ворухнувсь під листям спомин(В нім сонми рим шикуються в рядки).Вечірнє небо, в віковій утомі,Зронило в руки осені зірки.Хтось, може, встиг задумати бажання,Хтось пригорнув до серця світу біль.Комусь дарує зірка сподівання,Комусь — до ран душі припала сіль.***Гортаю пам'яті папірус,І чую милі голоси.Вражає душу болю вірус,Лікують душу образи.Та ниють шрами у негоду,І тут безсилий мудрий час.…Дощами плакала природа,Не намагалась втішить нас.На лезі втрат стояли разом,Нас поріднив пекучий щем.Любов сердець — дороговказом,І світлий Янгол за плечем.Алла Ковалішина, Кіровоградська область, пгт. Петрово.
Автор: Анатолий Юрченко
Опубликовано: Анатолий Юрченко от 03 декабрь, раздел: Литературные новости, просмотров 3 761
Похожие новости
Скончался талантливый украинский поэт Григорий Васильевич ЛищенюкГод только начался — а ты уже лауреат!DetstvoАнатолию Крымскому – 75
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.